Вантажний автомобіль, вантажівка, ваговіз — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Вантажні автомобілі бувають:
Особливо малої вантажності — до 1 тони
Малої вантажності — 1-3,5 тони
Середньої вантажності — понад 3,5-15 тони
Великої вантажності — понад 15 тони
Особливо великої вантажності — понад норми, встановленої дорожніми габаритами та ваговими обмеженнями
Перший в світі вантажний автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння був побудований в 1896 році підприємством Готліба Даймлера, а перша вантажівка з дизельним двигуном була випущена фірмою Карла Бенца в 1923 році. Вантажні автомобілі (вантажівки), призначені для експлуатації по дорогах загального користування (з обмеженням по осьовому навантаженні), можуть бути різної компоновки: кабіна над двигуном, капотною або полукапотною, відрізнятися кількістю осей (від двох до п’яти і більше), коробкою передач (механічною або автоматичною), типом двигуна (бензиновим, дизельним, газовим, багатопаливним, гібридним), але завжди мають в основі шасі раму сходового або хребтового типу, призначену для установки різноманітних кузовів. Позашляхові вантажівки можуть бути і з рамою ламаного типу. Вантажопідйомність одиночних дорожніх вантажівок сягає 20-25 т. Базовим типом кузова традиційно, з кінця XIX століття, вважається бортова платформа, а всі інші ставляться або до спеціалізованих, тобто призначеним для транспортування будь-яких конкретних видів вантажів: для штучних і пакетованих вантажів – фургони, для контейнерів – контейнеровози, для рідких і сипучих вантажів – цистерни, для навалочних вантажів – самосвальні кузова і т. д., або спеціальним, де автомобільне шасі виступає лише в ролі транспортера тієї чи іншої технологічної установки. До таких належать, наприклад, автобетонозмішувачі, пожежні автомобілі, автовишки, автокрани, пересувні телевізійні станції.
До найбільш поширених типів спеціалізованих вантажних автомобілів відносяться самоскиди, що оснащуються посиленим металевим кузовом для перевезення навалювальних вантажів, розвантажуються методом перекидання, для чого передбачається спеціальна, як правило, гідравлічна система. За параметрами осьового навантаження і зовнішнім габаритам самоскиди діляться на дорожні (сільськогосподарські, будівельні та універсальні) і позашляхові (кар’єрні).
Сільськогосподарські самоскиди, як правило, оснащують кузовом з тристороннім розвантаженням, з бортами з додатковими надставками, що, наприклад, зручно при перевезенні сіна та інших вантажів з низькою питомою масою. Будівельні самоскиди оснащують кузовами з одно- або двостороннім розвантаженням, а універсальні – часто краном-маніпулятором для самонавантаження. Вантажопідйомність двохосьових дорожніх самоскидів знаходиться в діапазоні 1,5-12 тонн, а багатовісних – досягає 40-45 тонн.
Позашляхові кар’єрні самоскиди – найбільші з існуючих типів автомобілів, призначені для вивезення породи і будівельних матеріалів з місць відкритої розробки корисних копалин. Їх вантажопідйомність може досягати 503,5 т, а потужність двигуна – 4660 л. с., але більш поширені кар’єрні самоскиди вантажопідйомністю в 20-50 т і 100-200 тонн. По дорогах загального користування кар’єрним гігантам заборонено пересуватися.
Алгоритм оцінювання вантажних автомобілів близький до оцінки легкових автомобілів та автобусів. Експерт-оцінювач проводить огляд автомобіля,фотофіксацію,перевірку документів,розраховує вартість авто та надає повний звіт в письмовій формі клієнту.
Експерт-оцінювач діє на підставі сертифікату суб’єкта оціночної діяльності, згідно з процедурами, визначеними діючим законодавством України, на підставі договору з замовником.
Ми завжди раді вам допомогти, звертайтесь!!